Ukrainian (Ukraine)Russian (CIS)

Кава від Лапікурихи

 

 

Рецепт приготування кави по-диявольськи я не вигадала. Я його знайшла випадково в якомусь журналі років з 40 тому. Виписала. Потім, коли ми почали створювати повість, пов’язану з містикою, цей рецепт чудово ліг як епіграф. Звісно, ми цю каву готуємо — коли приходять гості. Сьогодні наші гості — ви. Відтак: готуємо каву по-диявольськи, а точніше — цитуємо епіграф роману під цією ж назвою.



Ця чортівня вариться так: у порожню кавову чашку кладеш пів чайної ложки кориці, один бутончик гвоздики, три добре підсмажених кавових зернятка, одну чайну ложку цукру, виливаєш туди дві чайні ложки рому і все це… заливається щойно звареною чорною кавою по самісінькі вінця. Потім накривається блюдцем і настоюється рівно п’ять хвилин. Дехто додає ще й дрібку чорного перцю.

- Кава "Даміана" робиться за тим же рецептом, що й "американка". Тільки замість окропу до вже завареної міцної кави доливається така ж кількість круто завареного чорного чаю. Сорт, як розумієте, має бути з найкращих. Інакше справа не варта заходу.

- Кава в дорогу. Якщо ви маєте їхати кудись далеко, особливо звечора і дорога займе всю ніч, вранці дуже доречною буде гаряча запашна кава. Не покладайтеся в цьому на придорожні генделики. Там вам запропонують хіба що розчинну. Радимо перед виїздом всипати до термоса свіжозмелену дуже дрібно каву (дрібніше, ніж для джезви чи еспресо) з розрахунку - одна чайна ложка "з чубчиком" на 60 мл - міцна або на 100 мл - звичайна. Залити окропом, одразу ж перемішати і міцно закрутити кришкою. Можна додати зернятко кардамону, якщо є під рукою. Цукор - за бажанням. Рано вранці, коли ви відкриєте термос і пахощі кави додадуть бадьорості - ви помітите, що ваші супутники "раптом" стали вашими ліпшими друзями! Не пошкодуйте для них філіжаночку!

- Кава мисливська.
Не тільки для «охотників» і рибалок, а й для будь-кого, хто змерз у лісі чи полі і не має під рукою нічого, окрім снігу, вогнища, полотняного мішечка з меленою кавою та старої доброї армійської пом’ятої «люминевої» кружки десь півлітра об’єму.
Кружка щільно набивається снігом. Потім на багатті розтоплюється сніг і доводиться до кипіння. При цьому треба не забути на ліву руку одягти рукавицю.
У киплячу воду висипається жменя молотої кави — правою рукою, одразу ж лівою кружка знімається з вогню (ось навіщо рукавиця). Сухою гілочкою з листяного дерева розмішується гуща і знову напій доводиться до кипіння, кружка знімається з вогню, ще раз розміщується гуща, що піднялась догори, знову ставиться на вогонь (краще на вугілля), цей ритуал повторюється втретє, після чого кружка ставиться в сніг аби гуща осіла, а кава трохи охолола. Цукор — тільки вприкуску. А ще краще пити мисливську каву зі шматочком чорного гіркого шоколаду.
Деякі екстремали пориваються ще й горілки туди хлюпнути. Але то небезпечне збочення. По-перше, губиться смак, а по-друге після короткочасної бадьорості нестримно хилить у сон, а це в тих реаліях небезпечно.

- Кава з коньяком за Швейком. Цитується дослівно: «Є два способи. Перший: ви п’єте коньяк і запиваєте його кавою, і другий - ви п’єте каву і запиваєте її коньяком. Послідовність залежить від наказу по маршовому батальйону».

- Кава антивірусна. Ще 50 років тому цю каву варили у Києві і Варшаві, як тільки посполитство починало масово шморгати носами. До чашки гарячої кави — все одно, еспресо чи з джезви - додається скибочка лимону і подвійна порція цукру (ще краще — розім’яти в чашці лимон з цукром і залити гарячою кавою). От і все! Але дуже смачно і корисно: якщо саме в той момент ви вдихнули якийсь капосний вірус, кава з лимоном вб’є його на місці!

— Справжня американська кава. Те, що у наших кав’ярнях називають «американкою» — то насправді італійське еспрессо, розведене окропом до міцності і кольору чаю. Справжню американську каву від початку підкорення «Дикого Заходу» варили так, як це описано у книгах Ф.Купера і Дж.Лондона. Перше: справжню американську каву ВАРЯТЬ, а не заварюють чи запарюють. І не в джезві, а в каструльці чи казанку обсягом не більше літра. Кавові зерна (звісно, підсмажені) товчуть у ступці, але не розтирають на порошок. Потім їх кладуть у каструльку, заливають холодною водою (в міських умовах — відстояною, у польових — джерельною) і ставлять на повільний вогонь на плиті або на вугілля в багатті. Доводять до кипіння, зменшують вогонь до мінімуму — і варять каву, доки не випарується щонайменше половина рідини. Смак і колір такого напою, звісно, відрізняється від звичної кави від «експресу» чи джезви. Однак недаремно справжню американську каву так цінували золотошукачі, трапери і розвідники. Вона знімає втому, поліпшує зір і слух і, звісно, надовго надає бадьорості.
Нам же цей досвід може стати в нагоді в ситуації, коли під рукою немає бодай кавового млинка, не кажучи вже про джезву, а єдиний вогонь — це багаття на природі. А зерна потовкти можна навіть обухом сокири, загорнувши їх у чисту полотнинку.

Далі - буде!