Ukrainian (Ukraine)Russian (CIS)

А що можемо?

 

 

У 2008-му несподівано для нас самих з’ясувалося, що попри значний життєвий і творчий досвід у різних галузях людської діяльності існують напрями, в яких ми себе ще не реалізували. Йдеться про кінодраматургію. Виявилося, що у нас вистачає для цього не тільки знання матеріалу, вміння будувати захоплюючу детективну фабулу, розписувати динамічні діалоги, а й терпіння. А воно просто необхідне для того, щоб, ідучи назустріч побажанням продюсерів і режисерів, швидко й чітко писати все нові і нові версії одного і того ж сценарію. Жарти жартами, але було приємно одержати високу оцінку нашого дебюту в художньому кіно від неперевершеного майстра сцени і екрану Валерія Золотухіна. До речі, не просто блискучого актора, а й талановитого літератора.

Пісні: тут соло веде, безумовно, Лапікуриха. Не секрет, що всі поети, які працюють у галузі саме пісенної творчості, мріють написати бодай один, як зараз кажуть, шлягер чи хіт, котрий би всі пізнавали з перших слів. Саме такою культовою піснею щонайменше двох поколінь є колискова «Сонько-Дрімко» («Пізня вже годинка…»). А ще пісні для дорослих: «Вечірній Київ», «Чари», «Козацька прощальна», «Біла церква» та інші. Композитори і співаки, з якими нам доводилось і доводиться працювати, досі не скаржились. Нарікати випадає швидше нам — коли наші пісні беруться до виконання без дозволу.

Витинанки і вишивка: старовинні українські мистецькі народні техніки. Візерунки для витинанок придумуємо разом, а вирізає вже їх міцна чоловіча рука. Оскільки папір доводиться складати у 8, а то й у 12 разів, а вже щоб його прорізати, потрібна сила. Щодо вишивок — в подорожах по Україні ми віднайшли і спробували «на голку» прийоми вишивання, які не зафіксовані в жодному етнодослідженні.

Якщо виникає потреба перекладу наших творів на російську мову, ми робимо це самі. А позаторік виникла кумедна ситуація. Коли один із наших московських приятелів почав дорікати в «національній обмеженості», ми побилися з ним об заклад: ми пишемо детектив російською мовою, з життя сучасної російської глибинки, а він — «проштовхує» його в одному з московських видавництв. Детектив ми написали. А от він свого слова не дотримав. Відтак — лежить у нашому творчому багажі «дівка не засватана» під іронічною назвою «С.С.С.Р.».